«Щоб деревце прижилося, його слід не лише грамотно посадити, а й оточити турботою, викохати, щоб добре та впевнено пішло в ріст, — відзначила Коваленко Любов Луківна, ветеран педагогічної праці, інспектор відділу освіти з по 1979 по 1993 роки — Сподіваюся на систематичний, за усіма агрономічними правилами, а головне, з любов’ю,  догляд за саджанцями».

Впоравшись з роботою, ветерани, працівники закладу та діти  зазначили, що в цій алеї закладено спільні віру і надію на мирне життя та добробут країни. А завдяки Інтернету педагоги-ветерани мали можливість поспілкуватися з колишніми керівниками закладу Тропіною Лідією Петрівною, Григорєвою Вірою Миколаївною, які проживають в інших країнах, але пам’ятають своїх колег і залюбки розповідали про своє життя та згадували минуле.

Фото на згадку, вітальні слова від вихованців та колективу закладу – приємні спогади про свято. Все це - міцна цеглинка і своєрідна сходинка в розбудові історичного шляху, яким іде дошкільний навчальний заклад. Це саме та спадщина, ті надбання, що залишаться наступним поколінням. Це саме ті добрі справи, які колектив дарує оточуючим, а особливо дітям, виховуючи в них морально-етичні цінності, традиції, бажання жити у дружбі та мирі у спільному «Будинку радості» під назвою «ВОГНИК»!